Документ
Коментар
ГУ ДПС у Черкаській області в інформаційному повідомленні1 надало відповідь на запитання, чи можливо проведення зарахування (заліку) дебіторської заборгованості нерезидента за експортною операцією, сума якої не перевищує 400 тис. грн2, із заборгованістю товариства перед цим самим нерезидентом щодо виплати дивідендів.
1 За матеріалами інформаційного повідомлення, з повним текстом якого можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ГУ ДПС у Черкаській області.
2 Відповідно до ст.20 Закону України від 06.12.2019 р. № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Зокрема, фахівці податкового органу нагадали, що граничні строки розрахунків, встановлені НБУ, не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (включаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж 400 тис. грн, крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій (п.22 Положення № 53 та п.143 Постанови № 184).
3 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5.
4 Постанова Правління НБУ від 24.02.2022 р. № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (Постанова № 18).
Отже, якщо сума операції з експорту товарів, здійсненої резидентом України, не перевищує 400 тис. грн, то на таку операцію не поширюються встановлені НБУ граничні строки розрахунків (за відсутності ознак дроблення операцій з експорту товарів) та, відповідно, така операція не підлягає валютному нагляду в банку.
Тому ДПС не заперечує щодо можливості проведення зарахування між резидентом та тим самим нерезидентом заборгованості за експортною операцією і зобов’язанням з виплати дивідендів, за умови:
Водночас фахівці податкового органу нагадали, що дивіденди (як доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України) оподатковуються у порядку та за ставками, визначеними п.141.4 ст.141 ПКУ5. Разом із тим при оподаткуванні таких доходів необхідно враховувати положення міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України6. У разі якщо міжнародним договором встановлено інші правила оподаткування, ніж передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору за умови дотримання вимог ст.103 ПКУ щодо підтвердження статусу нерезидента як бенефіціарного (фактичного) отримувача доходу та надання довідки про резидентність.
5 Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
6 На сьогоднішній день між Україною та іншими державами діє 70 міжнародних двосторонніх конвенцій (угод) про уникнення подвійного оподаткування, тексти яких розміщено на офіційному вебсайті Мінфіну України.
Крім того слід враховувати, що після початку повномасштабного вторгнення Постановою № 18 було запроваджено деякі валютні обмеження, серед яких – фактична заборона на здійснення валютних переказів за кордон, у тому числі з виплати дивідендів, за винятком випадків, прямо передбачених у п.14 Постанови № 18. Змінами, внесеними постановою Правління НБУ від 13.05.2024 р. № 56, п.14 Постанови № 18 доповнено, зокрема, пп.46, яким наразі дозволено репатріацію дивідендів за умови їх виплати безпосередньо на рахунки нерезидентів через автоматизовану систему НБУ «Е-ліміти» з дотриманням щомісячного ліміту в еквіваленті 1 млн євро.
Також звертаємо увагу на інформаційне повідомлення7 ГУ ДПС у Черкаській області, в якому надано відповідь на запитання, чи допускається проведення зарахування (заліку) дебіторської заборгованості нерезидента за експортною операцією із заборгованістю ТОВ перед цим нерезидентом щодо виплати дивідендів.
7 За матеріалами інформаційного повідомлення, з повним текстом якого можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ГУ ДПС у Черкаській області.
У ньому фахівці ДПС, зокрема, зазначили, що якщо сума операції з експорту товарів перевищувала 400 тис. грн на момент її здійснення, то на таку операцію поширюються граничні строки розрахунків у повному обсязі, і резидент зобов’язаний завершити з нерезидентом розрахунки у встановлені НБУ граничні строки. У разі порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, органами валютного нагляду застосовується відповідальність у вигляді нарахування пені відповідно до частини п’ятої ст.13 Закону № 24738.
8 Закон України від 21.06.2018 р. № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції».
При цьому валютний нагляд здійснюється відповідно до Інструкції № 79, якою не передбачено проведення зарахування (заліку) зустрічних однорідних вимог між зобов’язанням нерезидента з оплати експортованого товару та зобов’язанням резидента з виплати дивідендів як підставу для завершення валютного нагляду. До того ж операції з виплати дивідендів нерезидентам належать до валютних операцій, пов’язаних з рухом капіталу, та здійснюються в порядку, встановленому валютним законодавством. Такі операції не є формою розрахунку за експорт товарів та не можуть замінювати виконання нерезидентом зобов’язання з оплати експортованої продукції.
9 Інструкція про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затверджена постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 7.
Отже, проведення зарахування (заліку) дебіторської заборгованості нерезидента за експортною операцією із заборгованістю резидента з виплати дивідендів не може вважатися належним виконанням вимог валютного законодавства щодо розрахунків за експортною операцією та не є підставою для завершення валютного нагляду. Для дотримання вимог валютного законодавства оплата за експортовані товари має здійснюватися нерезидентом шляхом перерахування грошових коштів на рахунок резидента в уповноваженому банку України, а виплата дивідендів нерезиденту – як окрема валютна операція відповідно до встановленого порядку.