Документ

Розпорядження КМУ від 25.02.2026 р. № 217-р «Про схвалення Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2026-2030 роки та затвердження операційного плану заходів з її реалізації»

Коментар

КМУ розпорядженням від 25.02.2026 р. № 217-р (Розпорядження № 217) схвалив Стратегію реформування системи управління державними фінансами на 2026-2030 рр. (Стратегія) та затвердив операційний план заходів з її реалізації.

Метою Стратегії є побудова ефективної системи управління державними фінансами, яка гармонізована із стандартам ЄС, спрямована на забезпечення збалансованості, стабільності, стійкості державних фінансів, забезпечення сталого фінансового підґрунтя для захисту територіальної цілісності України, відновлення та відбудови України, а також розвитку її соціально-економічного потенціалу.

Для досягнення зазначеної мети визначено п’ять стратегічних цілей і операційний план заходів з їх реалізації, а саме:

• стратегічна ціль І. Національна податкова та митна системи відповідають стандартам ЄС та ОЕСР та є фіскально спроможними для забезпечення фінансування потреб національної безпеки і оборони та післявоєнного відновлення:
  • щодо податкової системи – приведення національного податкового законодавства та механізмів податкового адміністрування і контролю у відповідність із стандартами ЄС та ОЕСР;
  • щодо митної системи – впровадження у національне митне законодавство стандартів та практик ЄС;
• стратегічна ціль ІІ. Система управління державними фінансами є передбачуваною, послідовною та стійкою, відповідає потребам воєнного часу, післявоєнного відновлення та стандартам ЄС:
  • щодо макроекономічного та бюджетного прогнозування – впровадження прозорого та обґрунтованого макроекономічного прогнозування та удосконалення інструментів прогнозування надходжень податків і зборів;
  • щодо стратегічного планування – розбудова національної системи стратегічного планування та імплементація нової системи стратегічного планування;
  • щодо середньострокового бюджетного планування – удосконалення середньострокового бюджетного планування на державному рівні та середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні;
  • щодо програмно-цільового методу – удосконалення програмно-цільового методу у бюджетному процесі на державному рівні та програмно-цільового методу у бюджетному процесі на місцевому рівні;
  • щодо управління публічними інвестиціями – імплементація нової моделі управління публічними інвестиціями та подальше її удосконалення;
  • щодо фіскальної децентралізації та міжбюджетних відносин – удосконалення механізму міжбюджетного вирівнювання;
  • щодо управління фіскальними ризиками – посилення системи управління фіскальними ризиками на центральному рівні та запровадження управління фіскальними ризиками місцевих бюджетів;
  • щодо управління боргом – гармонізація управління державним боргом та місцевим боргом із стандартами ЄС, посилення інституційної спроможності управління державним та місцевим боргом, розвиток внутрішнього ринку державних цінних паперів;
  • щодо управління ліквідністю – удосконалення інструментів управління ліквідністю та прогнозування руху коштів на рахунках Казначейства;
• стратегічна ціль ІІІ. Державний та місцевий бюджети ефективно виконуються в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення:
  • щодо публічних закупівель – приведення національного законодавства та практик з питань публічних закупівель, оборонних закупівель та концесії у відповідність з вимогами права ЄС, удосконалення електронної системи закупівель з урахуванням вимог та стандартів ЄС, удосконалення механізмів контролю за закупівлями;
  • щодо управління державними активами – удосконалення процесів обліку державних активів та забезпечення їх цифровізації, впровадження реформи корпоративного управління суб’єктів господарювання державного сектору економіки відповідно до стандартів ОЕСР та ЄС;
  • щодо казначейського обслуговування бюджетних коштів – автоматизація процесів казначейського обслуговування бюджетних коштів та подання звітності, оптимізація структури територіальних органів Казначейства;
  • щодо бухгалтерського обліку – удосконалення національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі, забезпечення підвищення якості фінансової звітності та створення передумов для запровадження звітності із сталого розвитку в державному секторі;
  • щодо статистики державних фінансів – забезпечення формування показників статистики державних фінансів (GFS) та процедури надмірного дефіциту (EDP) відповідно до вимог права ЄС;
• стратегічна ціль ІV. Здійснюється ефективний та прозорий нагляд і контроль за державними фінансами відповідно до стандартів ЄС:
  • щодо системи державного внутрішнього фінансового контролю – посилення внутрішнього контролю; забезпечення підвищення якості, ефективності та спроможності внутрішнього аудиту; підтримка розвитку системи державного внутрішнього фінансового контролю; зміна нормативно-методологічної та інституційної рамки державного фінансового контролю (щодо ролі Держаудитслужби) для забезпечення синергії та взаємодоповнюваності між різними видами контролю;
  • щодо захисту фінансових інтересів ЄС – створення нормативно-правової бази щодо функціонування національної системи захисту фінансових інтересів ЄС в Україні, розбудова інституційного потенціалу Держаудитслужби для захисту фінансових інтересів ЄС в Україні;
  • щодо незалежного нагляду в бюджетному процесі – створення нормативно-правової бази щодо запровадження незалежного нагляду за бюджетним процесом відповідно до стандартів ЄС, впровадження ефективного нагляду за бюджетним процесом, гармонізація норм національного законодавства стосовно числових фіскальних правил із законодавством ЄС;
• стратегічна ціль V. Система управління державними фінансами є прозорою, цифровізованою та інституційно спроможною:
  • щодо цифровізації системи управління державними фінансами – розбудова та уніфікація цифрової екосистеми управління державними фінансами;
  • щодо прозорості в управлінні державними фінансами – забезпечення оприлюднення бюджетної інформації та макрофіскальних даних відповідно до міжнародних стандартів;
  • щодо інституційної спроможності органів системи управління державними фінансами – приведення процесів управління персоналом системи управління державними фінансами у відповідність з кращими практиками ЄС, удосконалення інструментів розвитку персоналу в системі управління державними фінансами.

Крім того, п.3 Розпорядження № 217 надано доручення міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, обласним та Київській міській державним адміністраціям (військовим адміністраціям), відповідальним за виконання завдань і заходів, передбачених операційним планом, забезпечити:

• врахування положень Стратегії, схваленої Розпорядженням № 217, під час розроблення та реалізації програмних документів та планів діяльності;
• своєчасне виконання операційного плану в межах і за рахунок видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік, а також за рахунок міжнародної технічної допомоги, інших джерел фінансування, не заборонених законодавством;
• подання щокварталу до 15 числа наступного місяця Мінфіну України інформації про хід виконання операційного плану для її узагальнення та подання у десятиденний строк КМУ;
• подання щороку до 1 березня року, що настає за звітним періодом, Мінфіну України звіту щодо стану досягнення стратегічного результату (мети) за кожною сферою системи управління державними фінансами та оцінки результативності виконання завдань для подальшої підготовки Мінфіну України узагальненого аналітичного звіту та подання його КМУ та Координаційній раді з питань реформування державного управління щороку до 31 березня року, що настає за звітним періодом, починаючи з 2027 р.

Розпорядження № 217 набрало чинності з 25 лютого 2026 р.¹

¹ Розпорядження № 217 офіційно опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» від 21.03.2026 р. № 63.