Документ
Коментар
ДПС України в індивідуальній податковій консультації від 16.04.2026 р. № 2214/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК надала відповідь на запитання суб’єкта господарювання щодо оподаткування послуги з надання доступу до хмарної інфраструктури, зберігання даних та хостингу від компанії – нерезидента (без передачі будь-яких прав інтелектуальної власності) згідно із вимогами п.141.4 ст.141 ПКУ1.
1 Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
У зверненні викладено, що суб’єкт господарювання для забезпечення безперебійної роботи інформаційних систем отримує послуги з надання доступу до хмарної інфраструктури, зберігання даних та хостингу від компанії – нерезидента. Послуги надаються дистанційно через мережу Інтернет. Під час надання послуг нерезидент не передає будь-яких прав інтелектуальної власності, а надається виключно право доступу/користування сервісом, можливість через Інтернет у будь-який момент із будь-якої точки отримати доступ до необхідного ресурсу (диску, програми тощо). Хмарний хостинг передбачає виділення для лише певного набору ресурсів, потрібних для роботи сайту. Сервер для надання таких послуг знаходиться за межами України. Основний засіб у користування не передається. Платежі нерезиденту за електронні інформаційні послуги є компенсацією вартості послуг.
Фахівці ДПСУ зауважили, що хостинг – це послуга надання дискового простору, підключення до мережі та інших ресурсів для розміщення фізичної інформації на сервері, що постійно перебуває в мережі. Поняття хостингу включає в себе широкий спектр послуг із використанням різного апаратного та програмного забезпечення. Існують різні види хостингу, кожен з яких має свої особливості та призначений для певних потреб (віртуальний хостинг, віртуальний приватний сервер, виділений сервер та хмарний хостинг). Також існують види хостингу за форматом контенту. Хостинг у вигляді виділеного серверу – це фізичний сервер, який надається в оренду одному клієнту.
Отже, залежно від обраного виду хостингу такі послуги можуть включати або послуги з оренди (послуги у вигляді виділеного сервера) або інформаційні послуги (хмарні, віртуальні, віртуально виділений хостинг).
Оскільки, відповідно до інформації, наданої суб’єктом господарювання, основний засіб у користування не надається, то оподаткування хостингу у вигляді виділеного серверу не розглядається.
Отже, у разі якщо зазначені у зверненні платежі, які здійснені за послуги з користування хмарними інфраструктурними сервісами, зберіганням даних та хостингу є наданням доступу до платформи, серверу або іншого хмарного ресурсу, то такі платежі розцінюються як компенсація вартості послуг, отриманих від нерезидента, і не є об’єктом оподаткування згідно із пп.141.4.2 ст.141 ПКУ.