Документ
Коментар
ДПС України в індивідуальній податковій консультації від 19.06.2026 р. № 3555/ІПК/99-00-07-04-02 ІПК розглянула питання продовження строків валютного нагляду згідно з вимогами Закону № 24731.
1 Закон України від 21.06.2018 р. № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції».
Як випливає з умов запиту підприємство здійснює імпорт спеціалізованого обладнання, виробничий цикл виготовлення якого перевищує граничні строки розрахунків, встановлені валютним законодавством. У зв’язку з цим підприємство завчасно та добросовісно зверталося до Мінекономіки України за висновком щодо продовження граничних строків розрахунків, однак отримало відмову, що створює ризик застосування штрафних санкцій за порушення встановлених термінів попри вжиття всіх необхідних заходів для дотримання вимог законодавства. Відповідно, виникає питання, чи можуть застосовуватись штрафні санкції за порушення граничних строків розрахунків у випадку, коли підприємство завчасно та добросовісно вживало всіх можливих заходів для дотримання вимог валютного законодавства та неодноразово зверталося до Мінекономіки України щодо продовження граничних строків розрахунків.
З огляду на зміст запиту підприємство не має висновку Мінекономіки України, тобто на його імпортні операції розповсюджуються загальні строки, встановлені законодавством2.
2 На сьогодні з урахуванням вимог п.142 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 р. № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів. Ці строки можуть бути продовжені шляхом видачі відповідного висновку Мінекономіки України. Порядок видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, затверджений постановою КМУ від 13.02.2019 р. № 104 (Порядок № 104). Форма заяви на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, та інструкція щодо її заповнення затверджені наказом Мінекономіки України від 27.02.2019 р. № 329. Перелік підстав для прийняття рішення про відмову у видачі висновку наведено у п.10 Порядку № 104.
Як зазначили податківці, сам по собі факт завчасного та добросовісного звернення підприємством до Мінекономіки України не є підставою для незастосування відповідальності у вигляді пені за порушення граничних строків розрахунків, передбаченої в Законі № 2473.
Оцінка добросовісності поведінки резидента та вжиття ним заходів щодо належного виконання зовнішньоекономічного договору не належить до визначених у Законі № 2473 підстав для продовження або зупинення перебігу граничних строків розрахунків та ненарахування пені за порушення таких строків.
Якщо поставка товару і розмитнення з випуском у вільним обіг відбулися після спливу встановленого граничного строку розрахунків та відсутності передбачених у законодавстві підстав для продовження або зупинення такого строку, контролюючий орган має правові підстави для нарахування пені за період прострочення відповідно до частини п’ятої ст.13 Закону № 2473.
Додамо, що за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді пені за порушення встановлених НБУ граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, нарахованого на підставі іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, платник податків не притягується до відповідальності у вигляді штрафу, визначеного п.124.1 ст.124 ПКУ4, але несплачена узгоджена сума грошового зобов'язання підлягає погашенню в порядку, встановленому ПКУ.
4 Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Водночас Кодексом України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X відповідальності за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді пені, не передбачено.5
5 За матеріалами інформаційного повідомлення, з повним текстом якого можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ГУ ДПС у Запорізькій області.