Документ

Лист ДПС від 31.12.2020 р. № 24242/7/99-00-20-01-02-07

Коментар

ДПС у додатку до листа від 31.12.2020 р. № 24242/7/99-00-20-01-02-07 надала роз’яснення щодо визначення вини платника податку, контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб’єктів та умисності діяння у податкових правопорушеннях (Додаток).

Видання листа, що коментується, пов’язано з набранням чинності Законом № 466¹ (див. коментар у частині змін, пов’язаних зі штрафними санкціями, коментар у частині змін, пов’язаних з адмініструванням податків і зборів, а також коментар до додатка до листа ДПС від 26.03.2021 р. № 7485/7/99-00-18-02-02-07), яким було внесено істотні зміни до ПКУ².

¹ Закон України від 16.01.2020 р. № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

² Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Податківці нагадали, що Законом № 466 внесено зміни до ПКУ, у тому числі в частині кваліфікації податкового правопорушення саме як протиправного, винного (у випадках, прямо передбачених ПКУ) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку, контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб’єктів у випадках, прямо передбачених ПКУ.

Зазначеним Законом також визначено, у яких випадках діяння вважається таким, що вчинене умисно, а також зазначено, що необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, у випадках, визначених п.119.3 ст.119, п.123.2 – 123.5 ст.123, п.124.2, 124.3 ст.124, п.125¹.2 – 125¹.4 ст.125¹ ПКУ, є встановлення вини особи³.

³ У всіх інших випадках визначених ПКУ, за які передбачена фінансова відповідальність, обов’язок встановлення вини особи на контролюючі органи не покладений. Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності є виключно не дотримання нею вимог ПКУ за які така відповідальність встановлена (розділ ІІ Додатку).

Зазначені нововведення запроваджені з 1 січня 2021 року.

Податківці зазначили, що податкове законодавство не містить визначення понять «вина» та «умисності діяння», проте розкриває їх суть та зміст, а також визначає у яких випадках особа вважається винною у вчиненні правопорушення, коли її дії вважаються такими, що вчинені умисно (розділ І Додатку).

У розділі ІІ Додатку перелічені умови, які визначають вину особи, у розумінні ст.112 ПКУ:

• встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких ПКУ передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;
• доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Обов’язок доведення вини покладено на контролюючий орган, без виконання якого, особу не можливо буде притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого, умовою є наявність вини.

Створення платником податків удавано, цілеспрямовано умов які направлені на невиконання або неналежне виконання установлених законодавчих вимог, є свідченням того, що дані дії (бездіяльність) ним вчинені умисно.

Підтвердженням вини особи також може бути вчинення нею триваючого та повторного правопорушення.

У розділі VIII Додатку наведено перелік обставин (з відповідними поясненнями), що можуть свідчити про умисність дій платника податків та його вину у вчиненні податкового правопорушення, а саме:

• створення видимості реальності здійснення оподатковуваних операцій;
• відсутність ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції;
• оформлення операцій угодами, які не відповідають їх дійсному змісту;
• дефектність, відсутність первинних документів.

Додаток також містить розділи, що присвячені: переліку суб’єктів, які притягаються до відповідальності за вчинення податкових правопорушень (розділ IV), переліку обставин, що звільняють від фінансової відповідальності або пом’якшують фінансову відповідальність особи (розділ V), нововведенням в оформленні матеріалів перевірки (розділ VI), нововведенням при прийнятті податкових повідомлень-рішень (розділ VII), податковим правопорушення контролюючого органу (розділ IX).

Також у Додатку наведено орієнтовний перелік питань, які можливо використовувати під час отримання пояснень, що підтверджують/спростовують вину у вчиненому податковому правопорушенні.