Документ
Коментар
Мінекономіки України у листі від 09.05.2022 р. № 4712-06/22838-09 надало роз’яснення, щодо умов призупинення дії трудового договору у період дії воєнного стану.
У зв’язку з призупиненням дії трудового договору працівник звільняється від обов’язку виконувати роботу, визначену трудовим договором, а роботодавець звільняється від обов’язку забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи. Ініціатором призупинення трудового договору можуть бути як роботодавець, так і працівник.
Головною умовою для призупинення дії трудового договору, на думку Мінекономіки України, є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи. Ці дві умови мають виконуватися одночасно.
Під абсолютною неможливістю надання роботодавцем та виконання працівником роботи в контексті призупинення дії трудового договору слід розуміти випадки неможливості забезпечувати працівникові умови праці, внаслідок того, що необхідні для виконання роботи зазначеним працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва або майно роботодавця знищені в результаті бойових дій або їх функціонування з об’єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливе у зв’язку з відсутністю на це його згоди, зокрема, з причин переміщення його з території, де ведуться активні бойові дії.
За умови, що працівник бажає та може виконувати роботу, або роботодавець може надавати роботу, призупиняти дію трудового договору не можливо.
Також Мінекономіки України зазначило, що у зв’язку з наявною ситуацією в країні почастішали випадки неможливості виходу працівника на роботу у зв’язку з бойовими діями при одночасній можливості роботодавця забезпечувати працівникові умови праці згідно з трудовим договором.
Відсутність працівника на роботі у зв’язку з бойовими діями не може бути кваліфікована як прогул без поважної причини. Тому, до з’ясування причин відсутності працівника та отримання від нього письмових пояснень, доцільно обліковувати його, як працівника, відсутнього з нез’ясованих або з інших причин.
Роботодавець має право вимагати від такого працівника надання письмових пояснень про причини своєї відсутності та їх поважність.
У кожному окремому випадку слід виходити із конкретних умов, які склалися у відповідній місцевості, а також з можливості реальної загрози життю та здоров'ю працівників.
Одним із варіантів вирішення такої ситуації може бути надання таким працівникам відпустки без збереження заробітної плати.
Відповідно до частини третьої ст.12 Закону № 21361 (див. коментар) протягом дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою ст.26 Закону про відпустки2.
2 Закон України від 15.11.96 р. № 504/96-ВР «Про відпустки».
Надання відпусток без збереження заробітної плати з ініціативи роботодавця законодавством не передбачено.
Призупинення дії трудового договору може відбуватися шляхом видання наказу (розпорядження) роботодавця.
Ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами власника або уповноваженого ним органу щодо їхніх прав та обов’язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронного зв’язку. У такому разі підтвердженням ознайомлення вважається факт обміну відповідними електронними документами між власником або уповноваженим ним органом та працівником (частина третя ст.29 КЗпП3).
3 Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII.
У разі призупинення трудового договору роботодавець повинен продовжувати ведення обліку в частині визначення та фіксації сум заробітної плати та компенсаційних виплат, які були б належні працівникові, якщо такого призупинення не було б.