Документ

Закон України від 03.11.2022 р. № 2720-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі»

Коментар

Верховна Рада України Законом України від 03.11.2022 р. № 2720-IX¹ (Закон № 2720) внесла зміни до Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (ПКУ) щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі.

¹ Щодо цього Закону див. також інформацію, розміщену на офіційному вебпорталі ГУ ДПС у Сумській області та коментар до цього Закону в частині сплати ПДФО і військового збору під час воєнного стану.

Розглянемо головні нововведення.

Новим п.137.11 ст.137 ПКУ, зокрема, встановлено, що платники податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток (далі – авансові внески) за кожний пункт обміну іноземної валюти (далі – обмінний пункт), внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти² (далі – Реєстр) станом на перше число поточного місяця.

² Обмінні пункти підлягають внесенню до Реєстру, ведення якого здійснюється НБУ у визначеному ним порядку. Структурний підрозділ оператора поштового зв’язку, відокремлений підрозділ банку, які не використовують зовнішню рекламу, таблички, вивіски або інші засоби для рекламування діяльності з торгівлі іноземною валютою у готівковій формі поза межами приміщень, в яких вони розташовані, і безпосередньо у таких приміщеннях, не підлягають внесенню до Реєстру (ст.6 Закону України від 21.06.2018 р. № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (Закон № 2473) доповнено новою частиною четвертою).

Для цілей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі під пунктом обміну іноземної валюти розуміється структурний/відокремлений підрозділ, що відкривається платником податку, який згідно із Законом № 2473 має право здійснювати торгівлю валютними цінностями у готівковій формі, з метою здійснення такої торгівлі (новий пп.141.13.1 ст.141 ПКУ).

Особливості оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі встановлено новим п.141.13 ст.141 ПКУ. Такі особливості полягають у наступному:

1. Обмінні пункти сплачують щомісяця, не пізніше останнього операційного (банківського) дня поточного місяця, авансовий внесок за кожний обмінний пункт, внесений до Реєстру станом на перше число поточного місяця.

2. Авансовий внесок сплачується у розмірі:

• трьох мінімальних зарплат³, встановлених законом станом на 1 січня звітного (податкового) року, за кожний обмінний пункт, розташований у населеному пункті, чисельність населення якого перевищує 50 тисяч, за статистичними даними чисельності наявного населення України, розміщеними на вебсайті Держстату України станом на 1 січня року, що передує поточному року;
• однієї мінімальної зарплати, встановленої законом станом на 1 січня звітного (податкового) року, за кожний обмінний пункт, розташований в інших населених пунктах або за межами населених пунктів.

³ Мінімальну зарплату на 1 січня 2023 року встановлено ст.8 Закону України від 03.11.2022 р. № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у розмірі 6700 грн (див. коментар до цього Закону).

Водночас новим п.64¹ підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що протягом 2023 року зазначені авансові внески сплачуються:

• з 1 січня 2023 року по 30 червня 2023 року – із застосуванням коефіцієнта 0,33;
• з 1 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року – із застосуванням коефіцієнта 0,66.

Тобто протягом наступного року обмінні пункти будуть сплачувати авансові внески у зменшому розмірі (із застосуванням понижуючих коефіцієнтів).

3. Сплачена протягом звітного (податкового) періоду сума авансових внесків зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток, розраховані за результатами такого періоду за ставкою 18%, у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий період.

У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного (податкового) року, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) рік, сума такого перевищення не переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів.

Сума сплачених авансових внесків не підлягає поверненню платнику податку як надміру та/або помилково сплачені податкові зобов’язання, не може бути зарахована в рахунок інших податків і зборів (обов’язкових платежів) та на неї не поширюються положення ст.43 ПКУ.

4. Грошове зобов’язання у вигляді авансового внеску вважається узгодженим у момент виникнення такого зобов’язання (останній операційний (банківський) день поточного місяця).

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму авансового внеску протягом встановленого строку, такий платник притягається до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених ст.124 ПКУ.

Закон № 2720 набрав чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування, – 20 листопада 2022 року, та вводиться в дію 1 січня 2023 року, крім норм, які в цьому коментарі не розглядались (п.1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2720)⁴.

⁴ Закон № 2720 офіційно опубліковано в газеті «Голос України» від 19.11.2022 р. № 236.