Документ

Закон України від 01.05.2025 р. № 4412-IX «Про внесення змін до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» щодо обміну інформацією та призупинення дії трудового договору»

Коментар

Верховна Рада України Законом України від 01.05.2025 р. № 4412-IX (Закон № 4412) внесла зміни до Закону України від 15.03.2022 р. № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (Закон № 2136¹).

¹ Див. коментар до цього Закону, а також коментар до Закону України від 22.11.2023 р. № 3494-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань».

Розглянемо головні нововведення.

1. Новою частиною третьою ст.5 Закону № 2136 встановлено, що у період дії воєнного стану працівник, робоче місце якого розташоване на територіях активних бойових дій, який відсутній на роботі, не підлягає звільненню на підставі п.4 частини першої ст.40 КЗпП² (прогул (в тому числі відсутність на роботі більше 3 годин протягом робочого дня) без поважних причин). Час відсутності на роботі такого працівника не підлягає оплаті та не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п.4 частини першої ст.9 Закону № 504³ (час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася зарплата у порядку, визначеному ст.25 і 26 Закону № 504).

² Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII.

³ Закон України від 15.11.96 р. № 504/96-ВР «Про відпустки».

2. Відповідно до нової частини третьої ст.7 Закону № 2136 кожна із сторін трудового договору зобов’язана постійно (в тому числі під час призупинення дії трудового договору) забезпечувати можливість комунікації з нею та невідкладно (у строк не більше 10 календарних днів) інформувати іншу сторону трудового договору про зміну своїх контактних даних, зокрема адреси місцезнаходження (місця проживання), адреси електронної пошти (за наявності), номерів телефону тощо. Виконання цього обов’язку забезпечується:

• роботодавцем – шляхом внесення відповідних змін до відомостей про нього, що містяться в ЄДР⁴;
• роботодавцем – фізичною особою, яка не є підприємцем, – шляхом надсилання інформації на адресу місцезнаходження (місця проживання), адресу електронної пошти та/або за номером телефону працівника;
• працівником – шляхом надсилання інформації на адресу місцезнаходження роботодавця або адресу електронної пошти роботодавця, зазначені в ЄДР. У разі відсутності у працівника можливості надіслати інформацію засобами поштового зв’язку та/або технічними засобами електронних комунікацій роботодавець може бути повідомлений з використанням засобів телефонного зв’язку шляхом надсилання текстового повідомлення на офіційний номер телефону роботодавця.

⁴ Тут і далі йдеться про Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

При цьому новою частиною четвертою ст.7 Закону № 2136 передбачено, що у разі якщо одна зі сторін трудового договору не виконує вимогу, передбачену частиною третьою ст.7 Закону № 2136 (див. вище), здійснення іншою стороною трудового договору комунікації за останніми відомими їй адресою місцезнаходження (місця проживання), адресою електронної пошти або номером телефону вважається належним виконанням такою стороною вимоги щодо повідомлення іншої сторони трудового договору.⁵

⁵ У разі відсутності поштового зв’язку та/або технічних засобів електронних комунікацій за останніми відомими контактними даними визначена законодавством вимога щодо повідомлення такої сторони про виникнення та/або припинення трудових прав та обов’язків та/або про припинення/розірвання трудового договору не застосовується.

Також п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4412 встановлено, що протягом 60 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом (тобто починаючи з 14 червня 2025 р.):

• роботодавці, у разі розміщення неактуальної інформації в ЄДР, зобов’язані оновити відомості про своє місцезнаходження та інформацію про засоби комунікації для здійснення зв’язку з ними;
• роботодавці – фізичні особи, які не є підприємцями, у разі зміни інформації про їх адресу місцезнаходження (місця проживання) та/або інформації для здійснення зв’язку з ними, зобов’язані надіслати таку інформацію на адресу місцезнаходження (місця проживання), адресу електронної пошти та/або за номером телефону працівника;
• працівники, які у період дії воєнного стану були відсутні на роботі протягом 90 календарних днів поспіль та/або робочі місця яких розташовані на тимчасово окупованих територіях згідно з Переліком № 376⁶, зобов’язані надіслати роботодавцю актуальну інформацію про засоби комунікації з ними, адресу місцезнаходження (місця проживання), адресу електронної пошти та номери телефонів.

⁶ Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 р. № 376 (див. коментар).

3. Частину першу ст.13 Закону № 2136 викладено у новій редакції. Відтепер ця норма містить такі положення:

• під час та за період призупинення дії трудового договору роботодавець не зобов’язаний виплачувати працівнику заробітну плату, здійснювати гарантійні та компенсаційні виплати (крім сум, які належали такому працівнику на день призупинення дії трудового договору) і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і трудовим договором (у тому числі надавати, оплачувати та компенсувати будь-які відпустки, дні відпочинку, допомогу по тимчасовій непрацездатності, подавати відповідні заяви-розрахунки⁷, передбачені законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування);
• призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін сукупно на строк не більше ніж 90 календарних днів під час дії воєнного стану (враховуючи строки його продовження) (ця норма вводиться в дію 14 березня 2026 р.). За згодою сторін строк призупинення дії трудового договору може бути продовжений на строк понад 90 календарних днів, але не більше ніж до дня припинення або скасування воєнного стану⁸. Після закінчення зазначеного строку призупинення дії трудового договору дія трудового договору відновлюється в повному обсязі (у разі неможливості виконання сторонами трудового договору, дію якого відновлено, передбачених ним обов’язків цей трудовий договір припиняється з підстав, визначених законом);
• у разі припинення трудового договору роботодавець зобов’язаний провести розрахунок із працівником, а також видати трудову книжку (за умови зберігання трудової книжки у роботодавця) не пізніше наступного робочого дня після пред’явлення звільненим працівником письмової вимоги. У разі відсутності доступу до трудової книжки або її втрати роботодавець зобов’язаний видати працівнику дублікат трудової книжки в порядку та строки, встановлені законодавством.

⁷ Йдеться про заяву-розрахунок (форму наведено у додатку 1 до Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженому постановою правління ФССУ від 19.07.2018 р. № 12).

⁸ У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану або до закінчення встановленого у наказі (розпорядженні) строку роботодавець повинен за 14 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.

Закон № 4412 набирав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, – 14 червня 2025 р., крім норми, дата введення в дію якої зазначена вище, та деяких інших норм, які в цьому коментарі не розглядались (п.1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4412).⁹

⁹ Закон № 4412 офіційно опубліковано в газеті «Голос України» від 13.06.2025 р. № 116.