Документ

Інформаційне повідомлення Держпраці України

Коментар

Держпраці України в інформаційному повідомленні¹ надала відповідь на запитання, коли роботодавець може відмовити працівнику в наданні відпустки, а коли він не має такого права.

¹ За матеріалами інформаційного повідомлення, з повним текстом якого можна ознайомитись на офіційному вебсайті Держпраці України.

У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами і відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення) (частина друга ст.12 Закону № 2136²).

² Закон України від 15.03.2022 р. № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (див. також коментар до Закону України від 01.05.2025 р. № 4412-IX «Про внесення змін до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» щодо обміну інформацією та призупинення дії трудового договору»).

Всім іншим працівникам, як у мирний час, так і під час дії воєнного стану, може бути відмовлено у наданні тільки тих відпусток, надання яких здійснюється за угодою між працівником і роботодавцем.

Наприклад, протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою ст.26 Закону про відпустки³. Оскільки така відпустка надається за угодою між працівником і роботодавцем, роботодавець може відмовити працівнику у наданні такої відпустки (тобто угода не відбулася).

³ Закон України від 15.11.96 р. № 504/96-ВР «Про відпустки».

Відповідно до частини четвертої та п’ятої ст.79 КЗпП⁴ черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і роботодавцем, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

⁴ Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII.

У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і роботодавцем (ст.80 КЗпП).

Отже, роботодавець може відмовити працівнику у наданні щорічної відпустки поза строками, визначеними графіком відпусток.

Роботодавець не може відмовити працівнику, який не залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, у наданні відпусток, надання яких здійснюється в обов’язковому порядку (це щорічні відпустки у встановлені графіком строки, навчальні, творчі, для участі у змаганнях, працівникам, які мають дітей тощо).