Документ
Коментар
Верховна Рада України прийняла Закон України від 03.06.2025 р. № 4466-IX «Про факторинг» (Закон № 4466), який визначає загальні правові засади факторингу в Україні. Зокрема, слід звернути увагу на наступне.
1. Загальні положення про факторинг.
Закон № 4466 регулює відносини між факторами, клієнтами та боржниками під час надання послуг факторингу.
Відповідно до ст.2 Закону № 4466 дія цього Закону не поширюється на правочини щодо відступлення права грошової вимоги:
Державне регулювання та нагляд за діяльністю з надання послуг факторингу здійснює НБУ в межах повноважень, визначених законом. Інші державні органи здійснюють державний нагляд (контроль) за діяльністю учасників ринку факторингу та отримують від них інформацію в межах повноважень, визначених законом (ст.4 Закону № 4466).
Новий Закон розмежовує різні види факторингу та вводить нову термінологію, зокрема:
2. Договір факторингу.
Предмет, форма та зміст договору факторингу регулюється розділом II Закону № 4466.
Відповідно до частини першої ст.5 Закону № 4466 договір факторингу визначає відносини сторін, що виникають у процесі відступлення прав грошових вимог за одним або кількома базовими договорами на підставі одного або кількох правочинів про відступлення права грошової вимоги.
За договором факторингу:
Згідно з частиною третьою ст.5 Закону № 4466 предметом договору факторингу не може бути:
Право грошової вимоги за одним базовим договором може бути відступлене одному фактору повністю або частково. Окремі права грошової вимоги за одним базовим договором можуть бути відступлені двом або більше факторам за згодою боржника (частина четверта ст.5 Закону № 4466).
Договір факторингу укладається виключно в письмовій формі (ст.6 Закону № 4466) з дотриманням вимог Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (ЦКУ) щодо форми правочину, на підставі якого здійснюється заміна кредитора в зобов’язанні, та частини першої ст.9 Закону № 19531. До того ж такий договір має містити відомості та умови, визначені частиною другою ст.9 Закону № 1953 та ст.7 Закону № 4466.
1 Закон України від 14.12.2021 р. № 1953-ІХ «Про фінансові послуги та фінансові компанії», до якого також внесено зміни Законом № 4466 (див. коментар).
Укладення договору факторингу за результатами проведення конкурентної процедури визначено ст.8 Закону № 4466.
Умови будь-яких договорів, що забороняють або обмежують право клієнта в зобов’язанні за базовим договором відступати право грошової вимоги на підставі договору факторингу, включаючи умови про встановлення штрафних санкцій за таке відступлення, є нікчемними. Договір факторингу є дійсним незалежно від наявності в базовому договорі умов про заборону чи обмеження здійснювати відступлення права грошової вимоги (ст.9 Закону № 4466).
Наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі допускається виключно у випадку, якщо це передбачено договором факторингу, а також у випадку, якщо наступне відступлення здійснюється на підставі договору конфіденційного факторингу. Вид факторингу (факторинг без регресу або факторинг з регресом) за договором факторингу, на підставі якого здійснюється наступне відступлення права грошової вимоги, не залежить від виду факторингу (факторинг без регресу або факторинг з регресом) за договором факторингу, на підставі якого фактор, який здійснює наступне відступлення права грошової вимоги, набув відповідне право грошової вимоги (ст.10 Закону № 4466).
3. Реєстр відступлень права грошової вимоги за договорами факторингу.
Закон № 4466 запроваджує публічний електронний реєстр відступлень права грошової вимоги за договорами факторингу (далі – Реєстр), який сприятиме прозорості фінансового ринку.
Відповідно до частини четвертої ст.11 Закону № 4466 до Реєстру вносяться відомості про відступлення права грошової вимоги за договором факторингу, визначені частиною третьою ст.13 Закону № 4466, про зміну цих відомостей, інформація про анулювання запису про реєстрацію відступлення права грошової вимоги та про зміну такої інформації.
Порядок внесення інформації та її перелік визначено ст.13 Закону № 4466.
За результатами реєстрації відступлення права грошової вимоги за договором факторингу формується запис про реєстрацію відступлення права грошової вимоги за договором факторингу (далі – запис), якому присвоюється реєстраційний номер. Моментом реєстрації відступлення права грошової вимоги є день, година, хвилина та секунда формування запису в Реєстрі. Запис зберігається в Реєстрі протягом п’яти років з моменту спливу строку виконання права грошової вимоги або з дати анулювання запису (частини восьма та дев’ята ст.13 Закону № 4466).
Електронна система факторингу має надавати можливість факторам та зареєстрованим учасникам (клієнтам, боржникам) отримувати доступ до інформації в порядку та обсязі, визначених порядком ведення Реєстру, здійснювати обмін інформацією та документами в електронній формі, а під час обміну і збереження інформації та документів забезпечувати захист даних про учасників та їх конфіденційність (частина перша ст.12 Закону № 4466).
Пошук відкритої інформації у Реєстрі та надання витягів з Реєстру регулюється ст.15 Закону № 4466.
Плата за послуги Реєстру здійснюється відповідно до ст.16 Закону № 4466. Плата не справляється за надання витягу з Реєстру на запит боржника або державного органу.
4. Права та обов’язки сторін договору факторингу.
Закон № 4466 дає чітке визначення прав та обов’язків сторін договору факторингу.
Права та обов’язки клієнта, якій відступає права, визначені ст.19 Закону № 4466, зокрема, клієнт:
Після реєстрації відступлення права грошової вимоги в Реєстрі фактор протягом трьох робочих днів направляє боржнику повідомлення про відступлення клієнтом права грошової вимоги фактору із зазначенням відомостей, перелік яких наведено у ст.20 Закону № 4466.
Відповідно до ст.21 Закону № 4466 відступлення права грошової вимоги не змінює умови базового договору, у тому числі права та обов’язки боржника, розмір, строк (термін), порядок та умови виконання грошової вимоги, крім визначених п.10 частини першої ст.20 Закону № 4466 щодо банківських реквізитів фактора.
Якщо фактор пред’явив боржнику вимогу сплатити грошову суму для виконання грошової вимоги, боржник має право висунути заперечення проти вимоги фактора та пред’явити до заліку свої грошові вимоги, що ґрунтуються на умовах базового договору, безпосередньо пов’язаних з грошовою вимогою, що відступлена фактору за договором факторингу та якої стосується висунута боржнику вимога, і виникли в боржника до дня, коли він одержав повідомлення про відступлення грошової вимоги (частина перша ст.23 Закону № 4466).
Фактор не має права вимагати у боржника без його згоди сплати грошової суми для виконання грошової вимоги:
Боржник зобов’язаний сплатити фактору грошову суму для виконання грошової вимоги, за умови що відступлення права грошової вимоги зареєстровано у Реєстрі та такий боржник отримав повідомлення від фактора. Виконання боржником грошової вимоги перед фактором звільняє боржника від його обов’язку виконання грошової вимоги перед клієнтом (частини перша та третя ст.22 Закону № 4466).
У разі невиконання або неналежного виконання боржником грошової вимоги після спливу строку її погашення, фактор має право вимагати у боржника сплати суми грошової вимоги та здійснювати дії для її стягнення з боржника. Фактор також має право здійснити стягнення коштів з клієнта, у тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо фактор письмово (у паперовій формі або у формі електронного документа) звернувся до клієнта з вимогою про сплату суми, визначеної відповідно до частини другої ст.26 Закону № 4466, та клієнт не виконав вимоги фактора частково або в повному обсязі, та прострочення становить більше 20 календарних днів з дня направлення відповідного звернення фактора (ст.28 Закону № 4466).
Закон № 4466 набрав чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування, – 30 липня 2025 р.2, та вводиться в дію через один рік з дня набрання ним чинності, але не раніше дня введення в дію закону про внесення змін до ЦКУ щодо регулювання відносин у сфері факторингу, крім пп.1 п.3, п.8 та 9 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4466, які набрали чинності і введені в дію з дня, наступного за днем офіційного опублікування цього Закону, тобто з 30 липня 2025 р. (п.1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4466).
2 Закон № 4466 офіційно опубліковано в газеті «Голос України» від 29.07.2025 р. № 147.
Зазначимо, що положення Закону № 4466 застосовуються до відносин, що виникли на підставі договорів факторингу, укладених після введення в дію цього Закону. Відносини, що виникли на підставі договорів факторингу, укладених до дня введення в дію Закону № 4466, регулюються відповідно до законодавства, що діяло до введення в дію цього Закону (п.2 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4466).