Документ
Коментар
Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці в інформаційному повідомленні роз’яснило, зокрема, питання документального оформлення та обліку призупинення дії трудового договору з працівником (відсутності на роботі працівника) у зв’язку з воєнним станом1.
1 За матеріалами інформаційного повідомлення, яке розміщено на офіційному вебсайті Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці.
1. Щодо призупинення дії трудового договору.
Порядок призупинення дії трудового договору встановлено ст.13 Закону № 21362 (див. коментар), відповідно до якої головною умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи. Ініціатором призупинення трудового договору можуть бути як роботодавець, так і працівник.
З метою усунення правової невизначеності, Держпраці України рекомендує сторонам повідомляти один одного про призупинення трудового договору письмово або в електронній формі з використанням технічних засобів електронних комунікацій.
Оформляти призупинення дії трудового договору можна з 24 березня 2022 року, тобто з дати набуття чинності Законом № 2136. Отже, дата видачі наказу про призупинення має бути не раніше зазначеної дати3.
3 У разі призупинення дії трудового договору з працівником у зв’язку з воєнним станом, роботодавець повинен продовжувати нараховувати зарплату, гарантійні та компенсаційні виплати такому працівнику (див. коментар до інформаційного повідомлення Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці).
2. Щодо простою підприємства.
Відповідно до ст.34 КЗпП4 зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (в тому числі у зв’язку з воєнним станом) є простоєм.
4 Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII.
У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві на весь час простою або на інше підприємство, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
Запровадження простою оформлюється наказом керівника, з яким працівників ознайомлюють у можливий спосіб, в тому числі за допомогою засобів електронного зв’язку. Оплата простою здійснюється з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). На умовах, передбачених у колективному договорі, оплата за час простою може здійснюватися у більшому розмірі.
Відповідно до Наказу № 4895 у табелі (типова форма № П-5 «Табель обліку використання робочого часу») години простою позначаються літерою «П».
3. Щодо оформлення відсутності працівника на роботі.
Відсутність працівника на роботі у зв’язку з бойовими діями не може бути кваліфікована як прогул без поважної причини. Тому, до з’ясування причин відсутності працівника та отримання від нього письмових пояснень, доцільно обліковувати його, як працівника, відсутнього з нез’ясованих або з інших причин.
Працівники, які не виходять на роботу внаслідок ведення воєнних дій та пов’язаних з ними обставин, не можуть бути звільнені за п.4 частини першої ст.40 КЗпП (за прогул без поважної причини).
Зазначене обумовлено необхідністю збереження життя та здоров’я таких працівників та їх сімей і вважається як відсутність на роботі з поважних причин.
Такий час неявки працівника у табелі (типова форма № П-5 «Табель обліку використання робочого часу») доцільно відмічати умовним позначенням «І» – інші причини неявок або «НЗ» – неявка з нез’ясованих причин.