Документ
Коментар
Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці в інформаційному повідомленні від 19 жовтня 2022 року повідомило, що з 19 липня 2022 року роботодавець не має права відмовити працівнику, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи (ВПО), за його заявою та при наданні роботодавцеві підтверджуючих документів щодо набуття такого статусу, у наданні відпустки без збереження заробітної плати, тривалістю не більше 90 календарних днів1.
1 За матеріалами інформаційного повідомлення, з повним текстом якого можна ознайомитись на офіційному вебсайті Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці.
Нагадаємо, що 19 липня 2022 року ст.12 Закону № 21362 (див. коментар до цього Закону, а також коментар до Закону № 23523) доповнено частиною четвертою, відповідно до якої в період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п.4 частини першої ст.9 Закону про відпустки4.
3 Закон України від 01.07.2022 р. № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин».
4 Закон України від 15.11.96 р. № 504/96-ВР «Про відпустки».
Якщо ж працівник використав 90 календарних днів зазначеної відпустки, в подальшому за згодою сторін можуть бути використані інші варіанти відпусток без збереження заробітної плати, а саме:
5 Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII.
До того ж ст.13 Закону № 2136 передбачено призупинення дії трудових договорів, яке не тягне за собою припинення трудових відносин.