Документ

Лист ПФУ від 26.01.2023 р. № 2748-2294/К-03/8-2800/23

Коментар

ПФУ в листі від 26.01.2023 р. № 2748-2294/К-03/8-2800/23 роз’яснив, що при обчисленні суми допомоги по тимчасовій непрацездатності за основним місцем роботи не передбачено врахування зарплати з інших місць роботи (за сумісництвом).

Частиною першою ст.22 Закону № 1105¹ визначено першочерговість реалізації права застрахованих осіб на допомогу по тимчасовій непрацездатності страхувальниками за основним місцем роботи.

¹ Закон України від 23.09.99 р. № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у редакції Закону України від 21.09.2022 р. № 2620-IX «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо нової редакції див. коментар у частині страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності).

Отже, страхувальник для реалізації права застрахованої особи на допомогу по тимчасовій непрацездатності здійснює призначення та надання такої допомоги за основним місцем роботи, розрахованої лише за основним місцем роботи. В разі відмови в призначені допомоги за основним місцем роботи, застрахована особа має право на таку допомогу за місцем роботи за сумісництвом, розраховану лише за місцем роботи за сумісництвом.

Нагадаємо, що відповідно до абзацу другого частини першої ст.22 Закону № 1105 (у редакції, що діє з 1 січня 2023 року) допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) або за місцем роботи за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому КМУ.

Відповідною нормою ст.30 Закону № 1105 (у редакції, що діяла до 1 січня 2023 року) було встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) та за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому КМУ.

Отже, до 1 січня 2023 року застрахована особа мала право на нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом. Для розрахунку лікарняних враховувався заробіток за всіма місцями роботи (див. також листи ФССУ від 04.04.2022 р. № 362-11-1 та від 27.07.2021 р. № 03/С-619з-798). З зазначеної дати – лише за одним місцем роботи (в першу чергу – за основним).

Водночас п.30 Порядку № 1266² (див. коментар до Постанови № 1350³) передбачено, що оплата допомоги сумісникам здійснюється на підставі виданого в установленому порядку листка непрацездатності (у разі видачі листка непрацездатності у формі документа на папері – на підставі його копії, засвідченої підписом керівника і скріпленої печаткою (у разі наявності) за основним місцем роботи) та довідки про середню зарплату за основним місцем роботи. Якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню зарплату за місцями роботи за сумісництвом. У такому разі сумарна зарплата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ.

² Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266, в редакції постанови КМУ від 26.06.2015 р. № 439.

³ Постанова КМУ від 02.12.2022 р. № 1350 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо забезпечення реалізації окремих функцій Пенсійного фонду України та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».

Отже, зазначена норма при нарахуванні лікарняних передбачає врахування зарплати за всіма місцями роботи. Тому ця норма має бути приведена у відповідність до абзацу другого частини першої ст.22 Закону № 1105 (у редакції, що діє з 1 січня 2023 року).

В іншому своєму роз’яснені ПФУ зазначив, що реалізація права застрахованої особи на допомогу по тимчасовій непрацездатності за сумісництвом передбачена лише за одним місцем роботи за сумісництвом. Тому у разі наявності у застрахованої особи на момент настання страхового випадку декількох місць роботи за сумісництвом застрахована особа реалізує своє право на допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу по вагітності та пологах шляхом подання до одного з місць роботи за сумісництвом рішення страхувальника з основного місця роботи про відмову в призначенні страхової виплати⁴ (див. лист ПФУ від 24.01.2023 р. № 2371-2159/Я-03/8-2800/23).

⁴ Документальним підтвердженням не реалізації права застрахованої особи на страхову виплату у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю буде вмотивоване рішення страхувальника або уповноважених ним осіб про відмову в призначенні страхової виплати (частина третя ст.22 Закону № 1105 у редакції, що діє з 1 січня 2023 року).