Документ

Лист Мінфіну України від 24.03.2023 р. № 41010-06-5/7983

Коментар

Мінфін України у листі від 24.03.2023 р. № 41010-06-5/7983 роз’яснив, що для цілей бухобліку рахунок-фактура (інвойс) може бути підставою для відображення в бухобліку господарської операції з постачання товарів, робіт (послуг) без складання акта приймання-передачі тільки у разі оплати такого рахунку-фактури, що підтверджується відповідними документами (платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера тощо).

При цьому мають бути враховані вимоги цивільного та господарського права щодо питань, пов’язаних із виконанням договірних зобов’язань (зокрема, ст.180 ГКУ¹) і належним чином оформлені відповідні договори. Рахунки-фактури в цьому разі повинні мати обов’язкові реквізити згідно з вимогами частини другої ст.9 Закону про бухоблік² та п.2.3 Положення № 88³.

¹ Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

² Закон України від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

³ Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. № 88 (див. також коментар до наказу Мінфіну України від 28.12.2022 р. № 467 «Про затвердження Змін до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»).

Зауважимо, що бухгалтерська довідка також є підставою для відображення в бухобліку підприємства господарської операції щодо якої від контрагента не отримано первинного документа (див. коментар до листа Мінфіну України від 21.03.2023 р. № 41010-07-5/7607).