Документ
Коментар
Верховна Рада України Законом України від 27.03.2025 р. № 4339-IX (Закон № 4339) внесла зміни до Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII1 (КЗпП).
1 Щодо внесення змін до КЗпП див. коментар до Закону України від 04.02.2021 р. № 1213-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу», коментар до Закону України від 18.07.2022 р. № 2421-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання трудових відносин з нефіксованим робочим часом» та коментар до Закону України від 25.04.2024 р. № 3680-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання праці домашніх працівників». Також див. коментар до наказу Мінекономіки України від 05.05.2021 р. № 913-21 «Про затвердження типових форм трудових договорів про надомну та дистанційну роботу».
Розглянемо головні нововведення.
1. Статтю 601 «Надомна робота» КЗпП доповнено новими нормами, відповідно до яких:
2. Ст.602 «Дистанційна робота» КЗпП доповнено новими нормами, якими встановлено, що:
3. Новою частиною третьою ст.121 «Гарантії і компенсації при службових відрядженнях» КЗпП встановлено, що у разі направлення у службове відрядження працівника, який виконує роботу дистанційно (ст.602 КЗпП), у тому числі при його відрядженні до місцезнаходження роботодавця, пункт відправлення працівника у відрядження та пункт, до якого працівник повертається з відрядження, встановлюються роботодавцем за погодженням із працівником під час узгодження маршруту поїздки та зазначаються у наказі (розпорядженні) про відрядження.
Закон № 4339 набрав чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування, – 2 травня 2025 р. (п.1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 4339).2
2 Закон № 4339 офіційно опубліковано в газеті «Голос України» від 01.05.2025 р. № 85.