Документ

Постанова КМУ від 18.04.2023 р. № 338 «Деякі питання надання роботодавцям компенсації єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування на нові робочі місця»

Коментар

КМУ постановою від 18.04.2023 р. № 338 (Постанова № 338) на виконання вимог частини другої та третьої ст.27 Закону № 5067¹ затвердив:

• Порядок компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування на нові робочі місця (Порядок № 338), у додатку 1 до якого наведено форму Зави про надання компенсації частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування на нове робоче місце.
• Порядок компенсації суб’єктам малого підприємництва фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування зареєстрованих безробітних на нові робочі місця (Порядок № 338-СМП), у додатку до якого наведено форму Заяви про надання компенсації фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування зареєстрованих безробітних на нові робочі місця за направленням центру зайнятості.

¹ Закон України від 05.07.2012 р. № 5067-VI «Про зайнятість населення» (див. коментар до Закону України від 21.09.2022 р. № 2622-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці» у частині змін до Закону № 5067).

Розглянемо найголовніші нововведення Порядку № 338 та Порядку № 338-СМП. До того ж зауважимо, що ці нормативно-правові акти містять багато спільних (однакових) положень, тому окремо зупинимося як на спільних положеннях порядків, так і на їх відмінностях (див. Таблицю).

Таблиця. Відмінності Порядку № 338 та Порядку № 338-СМП

Положення Порядку № 338	Положення Порядку № 338-СМП
Дія Порядку № 338 поширюється на роботодавців (суб’єктів господарювання), які: створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них працівників шляхом укладення трудового договору; протягом 12 місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, щомісяця здійснюють виплату їй заробітної плати в розмірі не менше ніж 3 мінімальні заробітні плати*. Якщо роботодавець забезпечив дотримання зазначених вимог, він має право протягом наступних 12 місяців на компенсацію фактичних витрат у розмірі 50% суми нарахованого ЄСВ за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, за умови збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше ніж 3 мінімальні заробітні плати за кожну таку особу* (п.7 Порядку № 338).	Дія Порядку № 338-СМП поширюється на роботодавців, які одночасно: є суб’єктами малого підприємництва; створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них зареєстрованих безробітних шляхом укладення трудового договору. Право на компенсацію має роботодавець, який працевлаштовує на нове робоче місце строком не менше ніж на 2 роки за направленням центру зайнятості зареєстрованих безробітних (п.2-3 Порядку № 338-СМП). Компенсація роботодавцю надається за умови, що розмір заробітної плати працевлаштованої особи за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не нижчий за розмір мінімальної заробітної плати* (п.7 Порядку № 338-СМП).
Виплата компенсації здійснюється щомісяця протягом 12 місяців після завершення аналогічного періоду з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, шляхом перерахування коштів з рахунка центру зайнятості на банківський рахунок роботодавця (п.20 Порядку № 338).	Компенсація виплачується за кожен непарний місяць роботи з дня працевлаштування зареєстрованого безробітного. Загальна тривалість виплати компенсації становить 12 місяців упродовж наступних 2 років (п.6 Порядку № 338-СМП).
Для отримання компенсації роботодавець не пізніше 45 календарних днів з дати закінчення 12-місячного періоду з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, подає до центру зайнятості заяву за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 338 (п.12 Порядку № 338).	Для отримання компенсації роботодавець протягом 2 місяців з дня працевлаштування зареєстрованого безробітного подає до центру зайнятості заяву за формою згідно з додатком до Порядку № 338-СМП (п.10 Порядку № 338-СМП).
Рішення щодо відмови у наданні роботодавцю компенсації приймається у разі: невідповідності роботодавця вимогам, визначеним у п.7 Порядку № 338; наявності випадків, передбачених п.9 Порядку № 338; перевищення суми незначної державної допомоги, визначеної Законом № 1555** (це положення не застосовується під час дії воєнного стану); порушення вимог, передбачених п.11 Порядку № 338 (п.14 Порядку № 338).	Рішення щодо відмови у наданні компенсації приймається у разі: невідповідності роботодавця вимогам, визначеним у п.2, 3, 5 Порядку № 338-СМП; порушення вимог, передбачених п.4 Порядку № 338-СМП; наявності випадків, передбачених п.7 Порядку № 338-СМП; перевищення суми незначної державної допомоги, визначеної Законом № 1555** (положення не застосовується під час дії воєнного стану) (п.12 Порядку № 338-СМП).
* Відповідно до ст.8 Закону України від 03.11.2022 р. № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (див. коментар) розмір мінімальної заробітної плати на 1 січня 2023 року становить 6700 грн. ** Закон України від 01.07.2014 р. № 1555-VII «Про державну допомогу суб’єктам господарювання».

 

Тепер розглянемо спільні (однакові) положення Порядку № 338 та Порядку № 338-СМП.

1. Робочі місця, які створені у зв’язку з утворенням нового суб’єкта господарювання (крім тих, що утворені шляхом припинення), вважаються новими протягом 12 місяців з моменту утворення нового суб’єкта господарювання.

У разі створення нового робочого місця шляхом збільшення штатної чисельності працівників за умови відсутності зменшення середньомісячної чисельності за попередні 12 місяців збільшенням штатної чисельності у звітному періоді вважається:

• для юридичних осіб – збільшення штатної чисельності працівників, які працюють на умовах трудових договорів, порівняно з попереднім звітним періодом за умови, що кількість вакансій залишається незмінною або збільшується;
• для ФОП – збільшення чисельності найманих працівників, які працюють на умовах зареєстрованих трудових договорів.

Для підтвердження фактів відсутності зменшення штатної чисельності працівників та/або розміру фонду оплати праці середньооблікова кількість штатних працівників та/або розмір фонду оплати праці за місяць, у якому перевіряються такі факти, порівнюються з середнім значенням середньооблікової кількості штатних працівників та середнім значенням розміру фонду оплати праці за 12 місяців, що передують місяцю проведення перевірки (п.8 Порядку № 338, п.5 Порядку № 338-СМП).

2. Відповідно до п.9 Порядку № 338 та п.7 Порядку № 338-СМП компенсація не надається роботодавцю у разі наявності одного з таких випадків:

• роботодавець має заборгованість зі сплати ЄСВ та/або зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, та/або з виплати заробітної плати, та/або перед державним (місцевим) бюджетом понад 6 місяців;
• до роботодавця застосовуються судові процедури банкрутства (неплатоспроможності), передбачені КУПБ², або суб’єкт господарювання перебуває на стадії ліквідації.

² Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 р. № 2597-VIII.

3. Сукупний розмір компенсації разом з іншими напрямами державної підтримки та/або допомоги (незалежно від її видів та джерел) не може перевищувати за будь-який трирічний період суму, еквівалентну 200 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим НБУ, що діяв на останній день фінансового року. Ця вимога не застосовується під час дії воєнного стану (п.10 Порядку № 338, п.8 Порядку № 338-СМП).

4. Згідно з п.11 Порядку № 338 та п.4 Порядку № 338-СМП зареєстрований безробітний може бути працевлаштований у роботодавця з виплатою компенсації за нього один раз на 5 років за умови, що він у відповідному п’ятирічному періоді не був працевлаштований будь-яким роботодавцем з наданням такому роботодавцю компенсацій, передбачених Законом № 5067 (крім професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітного³).

³ Щодо цього див. коментар до постанови КМУ від 24.03.2023 р. № 264 «Про затвердження Порядку професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних».

Також слід зазначити, що Постановою № 338 затверджено перелік постанов КМУ, що втратили чинність, зокрема, постанови:

• від 13.03.2013 р. № 153 «Про затвердження Порядку компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;
• від 15.04.2013 р. № 347 «Деякі питання реалізації статті 26 та частини другої статті 27 Закону України «Про зайнятість населення» та ін.

Постанова № 338 набрала чинності з дня її офіційного опублікування – 21 квітня 2023 року, крім абзацу другого п.1 цієї Постанови (щодо набрання чинності Порядком № 338), який набирає чинність 1 січня 2024 року (п.3 Постанови № 338)⁴.

⁴ Постанову № 338 офіційно опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» від 21.04.2023 р. № 80.