Документ

Лист Мінекономіки України від 28.01.2024 р. № 4706-05/6893-09

Коментар

Мінекономіки України у листі від 28.01.2024 р. № 4706-05/6893-09 роз’яснило, що норми абзацу третього частини першої ст.12 Закону № 2136¹ можуть бути застосовані лише до відпусток, на які працівник набув права після 24 грудня 2023 року (дати набрання чинності Законом № 3494²).

¹ Закон України від 15.03.2022 р. № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (див. коментар до цього Закону та коментар до Закону України від 01.07.2022 р. № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).

² Закон України від 22.11.2023 р. № 3494-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» (див. коментар).

Нагадаємо, абзацом третім частини першої ст.12 Закону № 2136 передбачено, що у період дії воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку, передбачену абзацом першим частини першої ст.12 Закону № 2136, за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження заробітної плати. Надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати (див. коментар до Закону № 3494).

Також Мінекономіки України зауважило, що зміни, внесені до Закону № 2136, передбачають право, а не обов’язок роботодавця обмежити надання працівнику у період дії воєнного стану будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку, передбачену абзацом першим частини першої ст.12 Закону № 2136. Тому працівникам, які мають право на такі оплачувані відпустки, за рішенням роботодавця ці відпустки можуть бути надані у період воєнного стану.

У разі прийняття рішення роботодавцем щодо надання невикористаної оплачуваної відпустки без збереження зарплати роботодавець має обґрунтувати необхідність надання таких відпусток та документально підтвердити настання обставин, що спричинили таку необхідність.