Документ

Закон України від 15.01.2025 р. № 4219-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю»

Коментар

Верховна Рада України Законом України від 15.01.2025 р. № 4219-IX¹ (Закон № 4219) внесла масштабні зміни до Закону України від 21.03.91 р. № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (Закон № 875). Розглянемо нововведення щодо платників внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, розміру внеску та звітності з нього, а також нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

¹ Також див. коментарі до цього Закону щодо визначення «базових» термінів, щодо прав осіб з інвалідністю, реєстрації в Службі зайнятості, заходів розумного пристосування, щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, повідомлення ПФУ про працевлаштування таких осіб та щодо штрафів за несплату внеску та адміністративно-господарських санкцій.

Внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) – внесок цільового призначення, збір якого здійснюється в обов’язковому порядку з метою фінансового забезпечення соціального захисту осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю. Засади збору та ведення обліку внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом № 875 (ст.1 Закону № 875).

Звертаємо увагу, що до прийняття відповідних законів² адміністрування внеску замість органів ПФУ здійснюють органи ДПС. На період адміністрування внеску органами ДПС окремі норми ст.18² Закону № 875 діють у редакції, передбаченій пп.1 п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4219. Водночас норми пп.1 п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4219 здебільшого повторюють окремі норми ст.18² Закону № 875 з тією різницею, що адмініструванням внеску замість органів ПФУ займатимуться органи ДПС з відповідними наслідками щодо цього (докладніше про окремі найбільш суттєві відмінності див. нижче).

² Йдеться про закони України про внесення змін до деяких законів України щодо передачі адміністрування ЄСВ органам ПФУ та про внесення змін до Податкового кодексу України щодо передачі адміністрування ЄСВ органам ПФУ.

Новою ст.18² Закону № 875 встановлено, що платниками внеску є роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить 8 і більше працівників та які в цьому кварталі не виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – норматив), встановленого цією статтею Закону № 875.

Не є платниками внеску:

• роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить менше 8 працівників;
• роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить 8 і більше працівників та які в цьому кварталі виконали обов’язок щодо нормативу;
• дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав.

Розмір внеску обраховується платником шляхом визначення результату добутку таких показників:

• 40% середньомісячної зарплати (винагороди)³ у відповідному календарному кварталі, розрахованої на одного працівника; кількість місяців у кварталі;
• різниця між встановленим нормативом і середньообліковою кількістю штатних працівників – осіб з інвалідністю за квартал, які працевлаштовані роботодавцем з урахуванням вимог, визначених ст.18² Закону № 875 щодо розміру оплати праці.

³ Для цілей розрахунку внеску середньомісячна заробітна плата (винагорода) обчислюється в порядку, встановленому КМУ.

Розмір внеску розраховується з показників кварталу, за який він сплачується. Суми внеску обчислюються роботодавцями за звітний квартал. Базовий звітний період дорівнює календарному кварталу.

Пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4219 встановлено, що на період дії воєнного стану в Україні та до останнього числа останнього місяця кварталу, в якому воєнний стан буде припинено чи скасовано, розмір внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю встановлюється на рівні 50% загального розміру.

Статтею 18² Закону № 875 також передбачено, що норматив встановлюється у кількості:

• одного робочого місця з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час зарплати, розмір якої перевищує розмір мінімальної зарплати⁴, – для платників внеску, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить від 8 до 25 працівників;
• 4% середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час зарплати, розмір якої перевищує розмір мінімальної зарплати, – для платників внеску, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить більше 25 працівників;
• 2% середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час зарплати, розмір якої перевищує розмір мінімальної зарплати, – для платників внеску закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів та надавачів соціальних послуг; державних, комунальних та недержавних підприємств, установ, організацій, основним видом діяльності яких є реабілітація осіб з інвалідністю, навчання таких осіб або догляд за ними⁵.

⁴ На 2025 рік мінімальну заробітну плату встановлено в сумі 8000 грн (ст.8 Закону України від 19.11.2024 р. № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік»; див. коментар).

⁵ Нагадаємо, що попередня редакція не зобов’язувала бюджетні установи виконувати норматив.

До виконання нормативу зараховується працевлаштування роботодавцем відповідної кількості осіб з інвалідністю, розмір оплати праці кожної з яких перевищує розмір мінімальної зарплати у розрахунку за повністю відпрацьований календарний місяць. У разі недотримання роботодавцем вимоги щодо розміру оплати праці працівника, який є особою з інвалідністю, такий роботодавець не має право враховувати цю працюючу особу з інвалідністю у виконання нормативу.

Роботодавець у порядку, встановленому КМУ, має право зарахувати до виконання нормативу забезпечення роботою осіб з інвалідністю І групи незалежно від причин її встановлення або осіб з інвалідністю ІІ групи з порушенням зору або психічними розладами у розрахунку одна працююча особа з інвалідністю за двох штатних працівників (два робочих місця визначеного нормативу).

Виконання роботодавцем обов’язку щодо нормативу може здійснюватися також шляхом працевлаштування особи з інвалідністю на умовах стажування, передбаченого Законом № 5067⁶, та проведеного в порядку, визначеному цим Законом.

⁶ Закон України від 05.07.2012 р. № 5067-VI «Про зайнятість населення».

Для виконання роботодавцем нормативу враховується виключно стажування, під час якого особа з інвалідністю, яка проходить стажування, отримує зарплату в розмірі, що перевищує розмір мінімальної зарплати.

При здійсненні розрахунку нормативу до середньооблікової кількості осіб штатного облікового складу не включаються штатні одиниці, що відносяться до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці, перелік яких визначається КМУ.

Адміністрування внеску здійснює ПФУ, до завдань якого належить забезпечення збору внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою внеску. ПФУ відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати внеску; здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати внеску та інші функції передбачені законодавством.

Пенсійний фонд України та його територіальні органи мають право:

• отримувати безоплатно від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування і фізичних осіб – підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату внеску, а також інші відомості, необхідні для виконання ПФУ та його територіальними органами функцій, передбачених Законом № 875;
• проводити на підприємствах, в установах і організаціях, у фізичних осіб – підприємців перевірку бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату внеску одночасно з перевіркою нарахування та обчислення ЄСВ або перевіркою достовірності поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці в порядку, встановленому КМУ;
• вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб – підприємців усунення виявлених порушень законодавства про сплату внеску;
• вилучати у встановленому законодавством порядку у підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців копії документів, що підтверджують заниження розміру зарплати (доходу) та інших виплат, на які нараховується внесок;
• застосовувати фінансові санкції, передбачені Законом № 875;
• стягувати з платників внеску несплачені суми внеску;
• у разі виявлення фактів порушення порядку нарахування, обчислення і сплати внеску звертатися у встановленому законом порядку до відповідних правоохоронних органів та ін.

Обчислення внеску територіальними органами ПФУ здійснюється у разі ненарахування або неправильного нарахування внеску платником внеску на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати внеску, даних звітності про нарахування ЄСВ (за наявності), бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), що враховуються для визначення розміру середньомісячної зарплати (винагороди), з якої відповідно до Закону № 875 вираховується внесок.

Роботодавці подають звітність про нарахування та сплату внеску у строки, встановлені законом для подання звітності зі сплати ЄСВ, та сплачують внесок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої звітності⁷.

⁷ Нагадаємо, що для Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (форму затверджено наказом Мінфіну України від 13.01.2015 р. № 4, у редакції наказу Мінфіну України від 24.01.2025 р. № 39; див. коментар) встановлено податковий (звітний) період, якій дорівнює календарному місяцю (див. також коментар до Закону України від 10.10.2024 р. № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану»).

Звертаємо увагу, що згідно з пп.1 п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4219 порядок нарахування, обчислення і сплати внеску визначається Законом № 4219, у частині адміністрування – ПКУ⁸ та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами Мінфіну України.

⁸ Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Платники внеску складають звіти про нарахування, обчислення та сплату внеску за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, до податкових органів та сплачують внесок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання звіту.

Закон № 4219 набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, – 1 березня 2025 р., та вводиться в дію 1 січня 2026 р., крім пп.6 п.2 розділу I цього Закону (щодо виключення ст.14, 14¹, 14², 14³ Закону № 875), який набирає чинності з дня набрання чинності законом України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування підприємств/підприємців трудової інтеграції осіб з інвалідністю, підприємств захищеного працевлаштування (п.1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4219).⁹

⁹ Закон № 4219 офіційно опубліковано в газеті «Голос України» від 28.02.2025 р. № 41.