Документ
Коментар
Верховна Рада України Законом України від 30.11.2021 р. № 1914-IX (Закон № 1914) внесла зміни до Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (ПКУ), пов’язані з адмініструванням податків і зборів1.
1 Також див. коментарі до Закону № 1914 щодо мінімального податкового зобов’язання, щодо змін, пов’язаних із ПДФО, щодо змін, пов’язаних із єдиним податком, щодо зменшення фінансового результату на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих років для великих платників податків та щодо змін, пов’язаних із ПДВ. Додатково див. інформацію, яка розміщена на офіційному вебпорталі ДПС.
Розглянемо головні зміни.
1. Відповідно до змін, що внесені до п.20.1 ст.20 ПКУ, органи ДПС мають право відкрито:
Відповідно встановлено, що мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами, є підставою для висновків під час проведення перевірок (пп.83.1.7 ст.83 ПКУ).
Платникам податків також надано право відкрито застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису, а також відкрито здійснювати звукозапис, фото-, відеофіксацію (відеозйомку), накопичувати та використовувати таку мультимедійну інформацію (фото, відео-, звукозапис) під час проведення перевірок (п.17.1 ст.17 ПКУ доповнено новим пп.17.1.17).
2. Платники податків незабаром будуть мати право на отримання через електронний кабінет податкової інформації про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб, а також одержання такої інформації у вигляді документа за формою, встановленою Мінфіном України, в електронному вигляді з накладенням печатки контролюючого органу (п.421.2 ст.421 ПКУ доповнено новою нормою).
3. Встановлено, що контролюючі органи надсилають платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин письмовий запит про подання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження, у разі, якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення (до внесення змін факти мали свідчити про порушення) платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов’язковим зазначенням таких фактів у запиті (абзац сьомий п.73.3 ст.73 ПКУ викладено у новій редакції).
Тобто відтепер будь-яке припущення податківців стане законною підставою для направлення податкового запиту платнику податків.
Також встановлено, що у разі отримання платником податків запиту від контролюючого органу про надання інформації та її документального підтвердження, які вже надавалися цим платником за попередніми запитами цього органу, такий платник податків має право надати контролюючому органу інформацію про дату та номер листа, якими зазначена інформація та її документальне підтвердження надавалися такому органу. У такому разі платник податків звільняється від обов’язку надання інформації та її документального підтвердження в цій частині (абзац двадцять перший п.73.3 ст.73 ПКУ).
4. Встановлено нову підставу для документальної позапланової перевірки – якщо податковий орган отримав інформацію, що свідчить про порушення платником податків законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (внесено зміни до пп.78.1.1 ст.78 ПКУ).
5. Новою нормою п.79.2 ст.79 ПКУ передбачено, що у разі надіслання (вручення) відповідно до ст.42 ПКУ платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення така перевірка (крім перевірки, визначеної ст.200 ПКУ) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.
6. Відповідно до нового п.87.13 ст.87 ПКУ у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 млн. грн., контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України. Таке обмеження діє до погашення податкового боргу.
Контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідного рішення суду розміщує інформацію в Реєстрі керівників платників податків – боржників2.
2 Реєстр керівників платників податків-боржників – реєстр відомостей про керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів, стосовно яких згідно з рішенням суду застосовано тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України у зв’язку з наявністю у таких юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів непогашеного податкового боргу у сумі та у строки, визначені ПКУ. Відомості, які зазначаються у цьому Реєстрі, перелічено у пп.14.1.2131 ст.14 ПКУ. Порядок ведення Реєстру затверджує Мінфін України.
Обмеження в праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України може бути скасовано у разі:
7. У разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов’язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов’язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов’язання держави (внесено зміни до абзацу другого п.95.5 ст.95 ПКУ).
Нагадаємо, що раніше зазначена норма передбачала дещо іншу умову, зокрема, такий податковий борг мав перевищувати 5 млн. грн. та мали бути відсутніми зобов’язання держави щодо повернення платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань (умова щодо терміну не сплати боргу була така сама).
Закон № 1914 набрав чинності 1 січня 2022 року, крім змін до п.421.2 ст.421 ПКУ щодо права платника податків на отримання податкової інформації про інших платників, які набирають чинності 1 липня 2022 року, та інших норм, які в цьому коментарі не розглядались (п.1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 1914)3.
3 Закон № 1914 офіційно опубліковано в газеті «Голос України» від 21.12.2021 р. № 244.