Документ

Закон України від 20.03.2023 р. № 2970-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки»

Коментар

Верховна Рада України Законом України від 20.03.2023 р. № 2970-IX¹ (Закон № 2970) внесла зміни, зокрема, до Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (ПКУ) щодо порядку направлення запитів податковим органом.

¹ Див. також коментарі до Закону України від 20.03.2023 р. № 2970-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» в частині процедури та термінів подання звітності про участь у міжнародній групі компаній, в частині вимог до резидентів, які на договірній основі здійснюють управління діяльністю, активами або майном трасту або виконують обов’язки адміністратора трасту, в частині подання нерезидентами інформації про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників, в частині строків зберігання первинних документів та в частині вимог щодо ведення фінансовими агентами підзвітних рахунків та подання звітів про підзвітні рахунки для цілей Угоди FATCA та Багатосторонньої угоди CRS.

Так відповідно до нової редакції п.73.3 ст.73 ПКУ письмовий запит про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження (далі – запит) надсилається платнику податків або іншому суб’єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з підстав, зазначених у пп.73.3.1 ст.73 ПКУ, зокрема:

• виявлено помилку або недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом, або відповідно до Загального стандарту звітності CRS фінансовим агентом подано звіт про підзвітні рахунки з відомостями про незадокументовані рахунки, або виявлено подання власником рахунку недостовірних відомостей фінансовому агенту (пп.6 пп.73.3.1 ст.73 ПКУ);
• отримано повідомлення від компетентного органу іноземної юрисдикції, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, або укладено на його підставі міжвідомчий договір, про виявлення таким органом помилки, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунку особи, яка є резидентом відповідної іноземної юрисдикції, або про інше порушення чи невиконання фінансовим агентом зобов’язань, передбачених Угодою FATCA або Загальним стандартом звітності CRS, у тому числі про участь фінансового агента або його клієнта у правочинах або операціях, передбачених п.39³.6 ст.39³ ПКУ (пп.7 пп.73.3.1 ст.73 ПКУ);
• отримано запит про надання інформації від компетентного органу іноземної держави на підставі міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, та інформації, яка запитується, немає у розпорядженні контролюючого органу (пп.8 пп.73.3.1 ст.73 ПКУ).

Якщо на підставі міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією, компетентний орган іноземної держави звертається до контролюючого органу із запитом (іноземний запит), що містить прохання про неповідомлення платника податків про факт звернення іноземного компетентного органу, то згідно з пп.73.3.6 ст.73 ПКУ контролюючий орган у запиті, який надсилається платнику податків чи іншій особі, зазначає, що запит надсилається на підставі пп.8 пп.73.3.1 ст.73 ПКУ, без розкриття змісту іноземного запиту.

Контролюючий орган надсилає запит суб’єкту первинного фінансового моніторингу на підставі пп.8 пп.73.3.1 ст.73 ПКУ, за умови дотримання вимог, зазначених у пп.73.3.6 ст.73 ПКУ.

Якщо запит надсилається особі на підставі пп.8 пп.73.3.1 ст.73 ПКУ (у зв’язку зі збором інформації для компетентного органу іноземної держави), положення ст.73 не повинні тлумачитися як такі, що дозволяють банку або іншому надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку відмовляти в наданні інформації на запит контролюючого органу виключно на підставі того, що інформація, що запитується, є інформацією з обмеженим доступом (у тому числі інформацією, що становить банківську таємницю).

Інформація про наявність та рух коштів/електронних грошей на рахунках/електронних гаманцях платника податків надається в обсягах більших, ніж передбачено у п.73.3 ст.73 ПКУ, банками, іншими фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг, емітентами електронних грошей контролюючим органам за рішенням суду. Для отримання такої інформації контролюючий орган звертається до суду (п.73.4 ст.73 ПКУ). Проте ці вимоги не застосовуються до запитів:

• про надання фінансовими агентами інформації про фінансові рахунки в обсягах, визначених Угодою FATCA, Багатосторонньою угодою CRS та Загальним стандартом звітності CRS;
• які надсилаються контролюючим органом на підставі пп.8 пп.73.3.1 ст.73 ПКУ для цілей збору інформації для компетентного органу іноземної держави.

Слід зазначити, що, як і раніше, платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (у разі проведення зустрічної звірки – протягом 10 робочих днів) (пп.73.3.3 ст.73 ПКУ). У разі якщо запит складено з порушенням вимог п.73.3 ст.73 ПКУ, платник податків звільняється від обов’язку надання відповіді на такий запит (пп.73.3.4 ст.73 ПКУ).

Звертаємо також увагу, що предметом камеральної перевірки, зокрема, може бути своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до п.44¹.3 ст.44¹ та пп.6 – 8 пп.73.3.1 ст.73 ПКУ (пп.10 пп.75.1.1 ст.75 ПКУ). Водночас підставою для проведення документальної позапланової перевірки є ненадання у встановлений строк пояснення, документів або іншої інформації на письмовий запит контролюючого органу, надісланий відповідно до п.44¹.3 ст.44¹ та пп.8 пп.73.3.1 ст.73 ПКУ (пп.78.1.26 ст.78 ПКУ).

До того ж новим п.121.2 ст.121 ПКУ передбачено відповідальність за ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав, передбачених пп.6 – 8 пп.73.3.1 ст.73, а також в інших випадках, передбачених ст.73 ПКУ. Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє особу від обов’язку подання інформації.

Закон № 2970 набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування – 28 квітня 2023 року² крім окремих норм, зазначених у п.1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2970.

² Закон № 2970 офіційно опубліковано в газеті «Голос України» від 27.04.2023 р. № 84.