Документ

Закон України від 30.11.2021 р. № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень»

Коментар

Верховна Рада України Законом України від 30.11.2021 р. № 1914-IX (Закон № 1914) внесла зміни до Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (ПКУ), пов’язані зі стягненням екологічного, транспортного та земельного податків¹.

¹ Також див. коментарі до Закону № 1914 щодо адміністрування податків і зборів, мінімального податкового зобов’язання, щодо змін, пов’язаних із ПДФО, щодо змін, пов’язаних із єдиним податком, щодо зменшення фінансового результату на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих років для великих платників податків та щодо змін, пов’язаних із ПДВ. Додатково див. інформацію, яка розміщена на офіційному вебпорталі ДПС.

1. Значно збільшено ставки екологічного податку, зокрема:

• за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (п.243.1 ст.243 ПКУ);
• за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до п.243.1 ст.243 ПКУ та на які встановлено клас небезпечності (п.243.2 ст.243 ПКУ);
• за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до п.243.1 ст.243 ПКУ та на які не встановлено клас небезпечності (крім двоокису вуглецю) (п.243.3 ст.243 ПКУ);
• за викиди двоокису вуглецю (п.243.4 ст.243 ПКУ);
• за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти (п.245.1 ст.245 ПКУ);
• за скиди у водні об’єкти забруднюючих речовин, які не увійшли до п.245.1 ст.245 ПКУ та на які встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовно безпечний рівень впливу (п.245.2 ст.245 ПКУ);
• за розміщення окремих видів надзвичайно небезпечних відходів (обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням та люмінесцентних ламп) (п.246.1 ст.246 ПКУ);
• за розміщення відходів, які встановлюються залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів (п.246.2 ст.246 ПКУ);
• за утворення радіоактивних відходів виробниками електричної енергії – експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій), включаючи вже накопичені (п.247.1 ст.247 ПКУ);
• за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (п.248.1 ст.248 ПКУ).

Також новим п.37 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за податковими зобов’язаннями з екологічного податку, що виникли:

• з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно, ставки податку становлять 30% ставок, передбачених п.245.1 і 245.2 ст.245 ПКУ;
• з 1 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року включно, ставки податку становлять 60% ставок, передбачених п.245.1 і 245.2 ст.245 ПКУ;
• з 1 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року включно, ставки податку становлять 90% ставок, передбачених п.245.1 і 245.2 ст.245 ПКУ;
• з 1 січня 2025 року, ставки податку становлять 100% ставок, передбачених п.245.1 і 245.2 ст.245 ПКУ.

2. Новою нормою пп.267.6.2 ст.267 ПКУ встановлено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум транспортного податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому пп.267.6.2 ст.267 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів, зокрема, але не виключно, інформацію про транспортний засіб: марка, модель, об’єм циліндрів двигуна (куб. см), рік випуску та розмір ставки податку.

Відповідно до змін, внесених до абзацу першого пп.267.6.2 ст.267 ПКУ, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку направляється органом ДПС платнику податку разом з детальним розрахунком суми/сум податку.

3. Відповідно до нової редакції пп.14.1.73 ст.14 ПКУ землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності:

• на праві постійного користування;
• на умовах оренди.

Також уточнено деякі правові підстави для нарахування земельного податку за земельними частками (паями), які знаходяться в користуванні на підставі рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю) (див. зміни до ст.269, 270 ПКУ).

Встановлено, що першим звітним (податковим) періодом для нарахування земельного податку за земельні ділянки державної та комунальної власності на підставі рішень органів місцевого самоврядування про виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), прийнятих до 1 січня 2022 року, вважається 2022 рік (п.12 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Закон № 1914 набрав чинності 1 січня 2022 року, крім норм, які в цьому коментарі не розглядались (п.1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 1914)².

² Закон № 1914 офіційно опубліковано в газеті «Голос України» від 21.12.2021 р. № 244.